Вчені з'ясували, чому люди так полюбляють антигероїв, затмивши героїв і лиходіїв.

Нещодавнє дослідження вчених дало їм уявлення про те, чому деякі люди захоплюються морально неоднозначними вигаданими персонажами, такими як антигерої та злодії. Дослідження виявило зв'язок між захопленням цими персонажами та рисами особистості, що відносяться до Темної тетради — макіавеллізму, нарцисизму, психопатії та повсякденного садизму. Ці риси, очевидно, впливають на те, як люди ставляться до цінностей, мотивів і складнощів, що зображуються такими персонажами, пише PsyPost.

Вигадані персонажі, такі як герої, антигерої та злодії, домінують у наративі популярних медіа, приваблюючи аудиторію своєю унікальною мораллю. На думку керівника дослідження Еліотт К. Дойл, кандидата наук з Ореґонського університету, привабливість цих персонажів може бути зумовлена більш глибоким психологічним зв'язком. Дойл звернула увагу на змінність вподобань в залежності від індивідуальних поглядів і нюансів моральних норм у різних культурах.

Попередні дослідження більш вузько фокусувалися на типах персонажів, часто виключаючи такі риси, як повсякденний садизм, які враховуються в цій роботі. У дослідженні були проаналізовані дані 473 студентів, в основному жінок, середній вік яких становив 19,78 років. Учасники оцінювали своє захоплення та сприйняте подібність з 25 відомими вигаданими персонажами, починаючи з диснеївської Мулан і закінчуючи Харлі Квінн з DC Comics.

Дослідники також представили архетипічні описи героїв, антигероїв та злодіїв, позбавлені конкретного наративного контексту. Такий подвійний підхід дозволив виявити, як риси особистості поєднуються з архетипами персонажів незалежно від знайомства з ними. Основні результати дослідження, опублікованого в журналі Psychology of Popular Media, показали, що психопатія та повсякденний садизм найсильніше корелюють із захопленням антигероями — персонажами, які стирають межі між добродійністю та пороком. Злодії, хоча й приваблювали людей з високими показниками цих рис, демонстрували більш слабкі асоціації, особливо з макіавеллізмом, ймовірно, через їхню явну злоби та меншу кількість викупних якостей.

Герої, навпаки, викликали загальне захоплення, але в меншій мірі стосувалися людей з антагоністичними рисами характеру. Винятком став нарцизм, який слабо корелював з відчуттям подібності з героїчними фігурами, що, можливо, відображає захоплення лідерством і визнанням. Хоча дослідження підкреслює психологічні фактори, що впливають на захоплення персонажами, Дойл застерігає від надмірної інтерпретації його результатів. Перевага злодіїв не є рівнозначною наявності антагоністичних рис, і такі риси не передбачають злодійську поведінку в реальному житті, зазначає вона.

Майбутні дослідження можуть вивчити інші фактори, такі як загальний досвід маргіналізації, які можуть знайти відгук у глядачів і посилити їхню симпатію до морально складних персонажів. Ширші тенденції показують, як архетипи персонажів впливають на залученість аудиторії. Наприклад, злодії часто створюються для того, щоб спровокувати самоаналіз щодо суспільних норм, а антигерої кидають виклик традиційним моральним устоям. Така динаміка робить їх ключовими в наративі, сприяючи тонкому сприйняттю відтінків сірого в людській поведінці.

Цей матеріал носить виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до спеціаліста.