Повномасштабне вторгнення російських військ у лютому 2022 року змусило мільйони українців тікати за кордон. На сьогоднішній день від шести до десяти мільйонів громадян продовжують жити за межами України. Уряд ставить перед собою амбітне завдання — повернути їх додому, оскільки країна стикається з гострою демографічною проблемою, загостреною війною. Про це пише іспанське суспільно-політичне видання El Pais.
Для вирішення цієї задачі створено нове відомство — Міністерство національної єдності. Президент Володимир Зеленський назвав його роботу однією з пріоритетних в рамках плану стійкості, представленого парламенту 19 листопада. Міністерство створено на базі реорганізованого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і офіційно почало функціонувати 3 грудня.
Точні дані про кількість громадян, які перебувають за кордоном, відсутні. Міністр Олексій Чернишов на засіданні парламенту в грудні згадав цифру від восьми до десяти мільйонів осіб. За даними Агентства ООН з питань біженців, близько 6,7 мільйона українців залишаються за межами країни з початку війни. Економіст Володимир Ланда з Центру економічної стратегії оцінює цю кількість у п’ять мільйонів, додаючи до них три-чотири мільйони емігрантів, які виїхали з країни до війни.
Проте повернення громадян неможливе без виконання ряду умов, серед яких первинними є безпека, стабільна економічна та соціальна ситуація, доступ до якісної медичної допомоги та освіти.
Серед бар'єрів на шляху повернення — високі орендні ставки, розрив сімейних зв'язків та психологічний розрив між тими, хто залишився в країні, і тими, хто пережив війну за її межами. Наприклад, журналістка та дослідниця міграції Олена Бабакова зазначає, що багато емігрантів почуваються чужими як за кордоном, так і на батьківщині.
Як зазначає видання, український уряд вивчає різні способи стимулювання повернення. Однією з пропозицій є скорочення підтримки для українських біженців у країнах ЄС. Також обговорюється обмеження доступу до консульських послуг для чоловіків призивного віку. Водночас вживаються заходи для зміцнення зв'язку з українцями за кордоном: на минулому тижні парламент прийняв у першому читанні законопроект про визнання подвійного громадянства.
Проте самі громадяни обережні. Так, Олександра Балясна, яка разом з донькою виїхала до Нідерландів, не планує повертатися, поки не буде забезпечена безпека, стабільність і доступ до необхідних ліків.
За даними ООН, 61% біженців все ще сподіваються повернутися на батьківщину, але тільки після покращення ситуації. Тим часом 1,2 мільйона осіб вже повернулися хоча б на три місяці.
Україна стикається з катастрофічним скороченням чисельності населення. Якщо в 2001 році в країні проживало 49 мільйонів осіб, то до 2021 року їх кількість скоротилася до 41 мільйона. Сьогодні ж, з урахуванням еміграції та тимчасової окупації частини територій, населення, за даними видання, оцінюється в 31 мільйон осіб.
За даними Міністерства економіки, для досягнення щорічного зростання ВВП на 7% країні знадобиться від 3,1 до 4,5 мільйона додаткових працівників до 2032 року.
Ситуацію ускладнює падіння народжуваності. У 2023 році коефіцієнт народжуваності становив всього 0,7 дитини на одну жінку, а в 2024 році очікується зниження до 0,6.
Уряд визнає, що повернути всіх буде неможливо: за попередніми оцінками, за кордоном можуть залишитися від 1,3 до 3,3 мільйона осіб. Тимчасовий фактор також відіграє вирішальну роль: чим довше триває війна, тим менше шансів на повернення громадян.
Без безпеки, економічної стабільності та поліпшення умов життя повернути мільйони українців буде вкрай складно. Як підкреслює Олена Бабакова: "Кожен рік, прожитий за кордоном, зменшує ймовірність повернення".
Зазначимо, що Кабінет Міністрів України на момент публікації матеріалу не коментував можливе скорочення виплат біженцям.
Нагадаємо, за даними німецьких ЗМІ, зменшення кількості робочих місць та підвищення конкуренції на ринку праці ускладнюють процес працевлаштування для українських біженців у Німеччині. Експерти вважають, що політичні зміни після парламентських виборів 2025 року можуть призвести до скорочення соціальної допомоги та посилення обговорень щодо можливого повернення біженців в Україну.