Між Південною Америкою та південно-західною Африкою розташована гігантська аномалія в магнітному полі Землі, за якою пильно стежить NASA, пише ScienceAlert.
Цей регіон отримав назву Південно-Атлантична аномалія (ПАА), яку неофіційно прозвали "космічним бермудським трикутником". У ньому сила магнітного поля Землі різко слабшає, що дуже турбує NASA. Справа в тому, що в цьому регіоні супутники та космічні апарати агентства стають більш вразливими до впливу заряджених частинок від Сонця.
NASA порівнює ПАА з певного роду "вмятиною" в магнітному полі Землі або "діркою в космосі". Вона, як правило, не впливає на життя на поверхні Землі, але цього не можна сказати про орбітальні космічні апарати, включаючи МКС.
Знижена напруга магнітного поля всередині аномалії може виводити з ладу супутники, якщо вони потрапляють під обстріл високоенергетичними протонами від Сонця.
Такі удари можуть викликати лише низькорівневі збої, але нести високий ризик втрати даних. Саме тому оператори супутників регулярно відключають системи космічних апаратів перед тим, як вони входять у нещасливу область.
Експерти вважають, що аномалія з'явилася завдяки Африканській великій провінції з низькою швидкістю зсуву, яка розташована приблизно на 2900 км під Африканським континентом. Саме вона порушує генерацію магнітного поля в регіоні.
Дослідники не до кінця розуміють магнітну аномалію, а також її наслідки, але нові теорії поступово проливають світло на це явище.
Наприклад, геліофізик NASA Ешлі Гріли дійшов висновку, що ПАА повільно дрейфує. Це припущення також було підтверджено даними від апаратів CubeSats.
Але це ще не кінець. Судячи з усього, магнітна аномалія знаходиться в процесі розподілу на дві частини. Вчені вважають, що ПАА розділяється на дві окремі осередки, кожен з яких є центром мінімальної магнітної напруги всередині ще більшої аномалії.
Нагадаємо, вчені розповіли, що не так з гравітаційною аномалією в Мексиканській затоці. Вперше дивну аномалію помітили в 1978 році на магнітній карті місцевості співробітники нафтової компанії.