"Точка" і "крапка": секрети вірного використання цих слів в українській мові.

Сучасна українська мова є красивою та мелодійною, адже вона вбирає всі відтінки голосів наших предків, літературних шедеврів та щирих розмов. Проте, незважаючи на це, люди все ще допускають прикрі помилки, зокрема, плутаючи вживання слів "точка" та "крапка".

Слід дізнатися істинне значення кожного з них, і більше ви не повторите неточності у своїй мові. Філологиня Марина Герасименко поділилася простими правилами у Телеграм-каналі "Український з Марусею".

Спочатку розберемося зі словом "крапка". Це знак пунктуації. Це може бути одна крапка, три крапки, двоеточіє або крапка з комою. Ніяких "точок" у знаках пунктуації немає! До речі, в відомому вислові "розставляємо крапки над і".

В українській мові більш широко використовується слово "точка". У нього безліч значень:

• точка на географічній карті;
• вогнева точка;
• точка як пункт призначення (тобто з точки А в Б);
• фізичні величини — точка роси, кипіння, плавлення тощо;
• торгова точка.

Зокрема, також це слово часто вживається у виразах "бити в одну точку ", "мати точку опори" та "зрушитися з мертвої точки ".

Вважається, що словосполучення "точка зору" є калькою з російської. Однак мовознавець запевняє, що це не так. Насправді це цілком нормоване словосполучення. Проте завжди можна його замінити, кажучи "з мого погляду", "поділяємо погляди" чи "суперечливі погляди". Останнє має сенс вживати, якщо у людей різні точки зору на одне й те ж питання.

Раніше "Телеграф" писав, як вживати слова "рибак" та "рибалка". Де заховалася помилка і як правильно говорити українською про вилов риби.