Другий шанс для мільйонів дітей: науковці розповіли про нові методи порятунку недоношених малюків.

Дослідники з усього світу розробляють інноваційні технології, такі як штучні матки, для вирішення проблеми передчасних пологів, які щорічно забирають життя безлічі дітей віком до п'яти років. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, лише у 2020 році на світ з'явилося 13,4 мільйона недоношених дітей, причому ті, що народилися до 27 тижнів, часто потребують багатомісячної інтенсивної терапії. Така технологія може врятувати мільйони майбутніх членів суспільства, пише ITVX.

Такі ускладнення, як утруднене дихання, проблеми з терморегуляцією та вразливість до інфекцій у недоношених дітей підкреслюють гостру необхідність вдосконалення неонатальної медицини. Команда Технологічного університету Ейндховена (Нідерланди) працює над створенням інкубатора на основі рідини, що імітує природне середовище в утробі матері.

Цей пристрій призначений для утримання недоношених дітей у заповненому рідиною мішку, запобігаючи початку дихання, що дозволить їм продовжувати розвиток. Професор Франс ван де Воссе, який очолює цю роботу, підкреслив важливість поставленої задачі, зазначивши, що перше використання цього пристрою людиною, ймовірно, станеться в критичній, загрозливій для життя ситуації. Команда використовувала ляльки для моделювання таких сценаріїв, розглядаючи не лише технічні аспекти процесу переносу, а й те, як лікарі можуть бути навчено ефективно використовувати такі пристрої.

Паралельно вчені проводять дослідження ембріональних стовбурових клітин. Професор Джейкоб Ханна з Наукового інституту Вейцмана досяг успіху в вирощуванні ембріонів мишей поза маткою, пропонуючи погляд на застосування стовбурових клітин у медицині. Його роботи не обмежуються створенням повноцінної штучної матки, а зосереджені на тому, як стовбурові клітини можуть трансформуватися в будь-який тип клітин. Такі досягнення можуть революціонізувати лікування захворювань, регенерацію тканин і старіння.

Берлінська дослідниця Елізабет Кренклер запропонувала дизайн носимої штучної матки, спрямований на поліпшення зв'язку матері та дитини. Цей підхід передбачає створення пристрою, який дозволить матерям фізично бути поруч зі своїми дітьми після народження, що значно краще, ніж традиційні інкубатори, в яких їх розлучають. Кренклер визнає, що така технологія ще далека від практичного використання в лікарнях.

Етичні та нормативні проблеми досі нависають над розробкою штучних маток. Доктор Хлоя Романіс з Даремського університету застерігає від подання цих інновацій як гарантованих рішень, підкреслюючи важливість збалансованого спілкування з родинами про ризики та переваги технології. Крім того, справедливий доступ і потенційне зловживання штучними матками в неекстрених ситуаціях ще більше ускладнюють їх впровадження в медичну практику.

Хоча термін "штучна матка" часто викликає антиутопічні образи, дослідники, такі як професор Ханна, роз'яснюють свої цілі, акцентуючи увагу на поглибленні медичного розуміння, а не на заміні природної вагітності. Незважаючи на довгий шлях, який їм ще потрібно пройти, ці технології дають надію не лише на виживання недоношених дітей, але й на прогрес у галузі регенеративної медицини.

Важливо! Ця стаття базується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.