"Зараз війна досягла переломного моменту". Розвідники бригади "Рубеж" про завдання на "нулі", ТЦК та мобілізацію.

Без розвідників на фронті не обійтись: вони збирають інформацію про позиції, техніку та пересування ворога, ведуть спостереження для коригування вогню, проводять вогневий наліт на позиції окупантів. РБК-Україна поспілкувалася з трьома розвідниками бригади швидкого реагування "Рубеж" НГУ про їхні завдання, мотивацію воювати та спілкування з цивільними.

За час повномасштабної війни українці захоплювалися вражаючими інформаційними операціями та атаками дронів, які успішно проводили українські розвідники. Проте є й інша розвідка, більшість завдань якої не потрапляють у телеграм-канали і залишаються поза кадром.

Робота розвідника на передовій вкрай важлива: вони щодня працюють на "нулі", ризикуючи життям, щоб отримати важливу інформацію. Дані, які вони отримують, лягають в основу завдань, які виконують захисники безпосередньо впритул до ворога.

Чим займаються розвідники на лінії бойового зіткнення, як змінилося ставлення цивільних до військових за час війни і чому фронту в тилу має допомагати кожен – у матеріалі журналістки РБК-Україна Катерини Гончарової.

Універсальні воїни. Які завдання у розвідників на "нулі"

Наші співрозмовники – троє розвідників: командир взводу роти розвідки спеціального призначення бригади "Рубеж" "Мішок", командир взводу "Кадзума" та головний сержант взводу розвідки "Хрест". У кожного з них – своя історія, як вони приєдналися до війська. Але всі вони дуже мотивовані протистояти ворогу і захищати країну.

"Мішок" з "Хрестом" були у військкоматі вже в перші дні великої війни, різними шляхами намагалися потрапити саме в те підрозділ, де могли б застосувати свої навички. "Кадзума" на війні довше: спочатку працював на евакуації, а в певний момент йому запропонували піти в розвідники. Опинившись на службі в "Рубежі", всі троє кажуть, що потрапити сюди стало одним з найважливіших рішень, які вони колись приймали.

Що стосується завдань розвідника, то відзначають, що робота ця дуже різнопланова.

"Ми такі універсальні воїни, які можуть зробити вогневий наліт, когось завести на позиції. Як і піхотинець, але краще, і є свої нюанси. Вогневий наліт – це кудись прийти, зробити якийсь кипіш, по можливості щось взяти і відкотитися", – говорить "Кадзума".

За його словами, вогневий наліт робиться, щоб виявити кількість ворога, які у нього є засоби, і точку, де місце позиції, можливо, є також допоміжні позиції. Буває, наліт проходить успішно, буває – ні.

"Умовно є позиція, є ми. Ми накатами просуваємося. Звичайно, засоби в цей час прострілюють. Підійшли – пощастило – зайшли, не пощастило – відійшли. Якщо пощастило, то це вже не вогневий наліт, це вже закріплення", – розповідає він.

Розвідник – це людина, яка для вищого командування шукає і знаходить інформацію про ворога на лінії бойового зіткнення, все це фільтрує і приносить командуванню коротку викладку, щоб їм було легше виконувати завдання – піхоті та іншим підрозділам.

В останній час, говорить розвідник, багато розвідувальної роботи забирають на себе дрони. Вони бачать далі і краще, у них є тепловізійні камери. Це все можна подивитися на відео, десь збільшити зображення, десь розширити.

"Розвідник – це піхотинець на максимальному рівні, який може виконувати ту роботу, яку не може виконувати піхотинець. Ну і, звичайно, це саме робота в полі, з піхотою, це маскувальні дії, спостереження за ворогом. Коли бригада заїжджає на новий напрямок, то розвідник – це перша людина, яка заходить на позиції. Перша людина, яка спілкується з підрозділом, яке ми змінюємо", – додає "Мішок".

Визначена інформація про ворога є, визначеної немає. Для її пошуку і потрібна розвідка на лінії бойового зіткнення, говорить "Хрест".

"Ми йдемо, перевіряємо інформацію, правдива вона чи ні. А завдання з закріпленням ми починаємо в темний час доби і закінчуємо, коли вже світлішає. Вночі менше дронів. Тому це певна перевага, тому що тоді менше втрат. Хоча ніч – теж такий момент, що втрати все одно будуть. Але вдень набагато більше шансів, що тебе вб'ють. В таких завданнях ти розумієш, що піхота прийде закріпитися за тобою. І це нормально, і це такі реалії зараз: піхота повинна зайти на облаштовані позиції", – розповідає він.

"Люди або ламаються, або показують свою кращу сторону"

Є певні параметри, які розвідники завжди враховують серед тих, хто хоче у них служити. Це фізична підготовка, моральна складова. Дивляться, чи немає проблем із законом, і з керівництвом, якщо людина вже служить в армії і хоче потрапити до них.

"Ми завжди раді, з великим заохоченням забираємо до себе людей. Є велика матеріальна база, є люди, які можуть навчити. З будь-кого можна зробити розвідника. Але якщо людина до цього прагне. Краще менше людей, але щоб вони були мотивовані, і які не підведуть у складних моментах. Зазвичай люди себе проявляють саме в критичних моментах: ти на нього саме зараз сподіваєшся. В такі моменти люди або ламаються, або показують свою кращу сторону", – говорить "Мішок".

За словами "Хреста", також не можна виключати форс-мажорні ситуації, коли треба вміти реагувати швидко.

"Для цього у розвідника має бути критичне мислення, щоб він міг приймати рішення "на землі" вже сам. Це не тільки критичне мислення офіцерського складу і командування. Це і для звичайного бійця – всі повинні вміти приймати рішення самостійно", – додає він.

Як вчать такій професії? "Кадзума" говорить, що спочатку людину навчають базовим речам, далі треба пройти БЗВП – базовий курс військової підготовки. Після цього майбутній військовий повертається у взвод розвідки, де в нього починається інтенсивний курс навчання.

"У нас насправді дуже адекватне керівництво. Сприяє всьому – і в навчанні, і в розвитку. Якщо людина хоче, підрозділ зробить все для