Руслан Пахомов: БЕБ має стати амбасадором бізнесу, а не каральним органом.

В Україні триває перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ). Орган, який розпочав свою діяльність у 2021 році, не виправдав сподівань: зміни керівництва, команди, але реальних результатів немає. Верховна Рада прийняла закон про перезапуск БЕБ, що передбачає новий відбір керівництва, переатестацію та кадрове оновлення.

Чи можливо насправді реформувати БЕБ і що для цього потрібно? Про це говоримо з Русланом Пахомовим, керуючим партнером Forsego Ukraine, спеціалістом з державних трансформацій, колишнім керівником служби боротьби з кіберзлочинністю МВС України та кандидатом на посаду директора БЕБ.

— Чому вирішили подати свою кандидатуру на посаду директора БЕБ?

— Економіка України перебуває в катастрофічному стані. З початком повномасштабної війни ми відразу втратили 30% ВВП. Якщо подивитися на національну стратегію доходів, вона передбачає щорічний ріст ВВП на 5-7%. По факту маємо близько 3%. Відновлення йде дуже повільно, а бізнес, який має бути його драйвером, перебуває в стані дикого стресу.

З 2022 року в країну надійшло понад 100 мільярдів доларів міжнародної допомоги. І ми вже розуміємо, що більше таких сум не буде, вікно можливостей швидко закривається. Тому відновлювати державу буде бізнес. Але для цього потрібно створити йому нормальні умови, а не "душити" перевірками та корупційними схемами.

БЕБ — це той ключ, який може кардинально змінити ситуацію. Саме тому я подав свою кандидатуру.

— А чому ви вважаєте, що саме ви можете змінити ситуацію на краще на цій посаді?

— У мене є необхідний для цього досвід.

По-перше, правоохоронна діяльність. Свого часу я створив службу боротьби з кіберзлочинністю, навчався в США, проходив стажування в ФБР, бачив, як працює їхня система, як вони взаємодіють з іншими структурами - імміграційною службою, митницею, наркоконтролем.

По-друге, управлінський досвід у бізнесі. Я працював кризовим топ-менеджером, займався консалтингом, створював технологічні компанії. Розумію, як працює ринок, які проблеми є у бізнесу, що його стримує.

По-третє, міжнародні проекти державної трансформації. Останні три роки ми реалізували багато таких проектів, серед яких WarCrimes.gov.ua (документування військових злочинів РФ), електронний суд, система електронного кримінального провадження для об'єднання правоохоронних органів.

Я знаю, як реформувати складні державні структури. Це і є моя головна перевага.

— То ви вважаєте, що саме закордонний досвід може допомогти реалізувати подібні програми в Україні?

— Безумовно, закордонний досвід має бути імплементований, але й українська реальність має значення. Це має бути правильний симбіоз.

— Можете назвати приклади, що можна впровадити в Україні, спираючись на те, що ви бачили за кордоном?

— Це і методи управління, і підходи до управління персоналом, і внутрішні метрики, вибудовування бізнес-процесів, проекти з автоматизації діяльності, а найголовніше — це лідерство на кожному управлінському рівні.

— У минулому році ви були залучені до проведення аудиту БЕБ. Що вдалося виявити?

— Так, консультативна місія ЄС попросила нашу компанію дослідити, як працюють між собою підрозділи всередині Бюро економічної безпеки і що можна було б запропонувати, щоб вони стали більш ефективними і краще взаємодіяли.

За результатами дослідження ми виявили, що там фактично два окремі органи: аналітики, які мають знаходити фінансові злочини, і детективи, які мають на це реагувати. Але вони фактично не взаємодіють між собою. Аналітики не розуміють, чим можуть бути корисні. Детективи, навпаки, уникають аналітиків. Вони працюють, як на різних планетах.

Ми запропонували автоматизувати процеси, створити інформаційну систему для ефективного взаємодії аналітиків і детективів. При певному підході можна зробити так, щоб детективи навіть не знали, який аналітик працює з ними над кейсом, це суттєво знизить корупційні ризики.

Завдання Бюро — зробити так, щоб саме аналітика драйвила правоохоронну діяльність. Щоб саме виявлена аналітикою інформація через інформаційні системи потрапляла до детективів. І вже тоді приймалося рішення, чи є там склад злочину.

— Що саме повинно змінитися в роботі бюро?

— Бюро економічної безпеки повинно бути органом, який не тисне на бізнес, а навпаки — дуже делікатно працює з бізнесом і економікою.

Навіть якщо хтось щось порушив, то завдання — щоб він компенсував державі збитки, але при цьому, якщо це реальний бізнес, реальний сектор економіки, він далі повинен працювати. Він далі повинен заробляти і платити з цього податки.

Сьогодні ж і БЕБ, і інші правоохоронні органи більше сконцентровані на тому, щоб створити штучні перешкоди, вилучити комп'ютерну техніку, заблокувати рахунки або взагалі заблокувати діяльність підприємства.

Додатково повинна ще працювати система взаємного контролю. Щось на кшталт захисту від внутрішньої корупції.

— По суті, БЕБ абсолютно не виправдав очікувань, які на нього покладалися. На вашу думку, чому так сталося?

— Головна проблема — помилкова кадрова політика.

Спочатку конкурс на посаду керівника був формальністю - переміг колишній податківець, який перетворив БЕБ на податкову міліцію. Це була певна реінкарнація податкової, але тепер уже в Бюро економічної безпеки.

— Що, на вашу думку, потрібно змінити в першу чергу?

— Привернути нових фахівців. Провести відкритий конкурс на всі посади. Це не повинні бути тільки силовики. В БЕБ повинні працювати фінансові аналітики, аудитори, економісти, ІТ-спеціалісти. Тільки так можна змінити культуру організації.

— Що б ви зробили на посаді директора БЕБ для запобігання корупції всередині самої структури?

— По-перше, необхідно провести переатестацію всіх працівників. В результаті будуть звільнені всі, хто виявиться некомпетентними або не відповідатиме крит