Аномалія на Урані спотворила дані зонда "Вояджер-2": планета виявилась не такою, як здається (фото)

У 1986 році в перший і останній раз Уран з близької відстані досліджував зонд NASA "Вояджер-2". Більша частина інформації про сьому планету від Сонця була отримана завдяки даним космічного апарата. Автори дослідження, опублікованого в Nature Astronomy, вважають, що 38 років тому візит "Вояджер-2" до Урану співпав з унікальним космічним явищем, що спотворило уявлення про цю планету. Тому розуміння Урана майже 40 років було неправильним, стверджують вчені, пише ScienceAlert.

Уран — це планета, яка сповнена загадок, над якими ламають голови астрономи. Коли космічний апарат "Вояджер-2" пролетів на відстані приблизно 80 000 км від Урана, він помітив, що ця планета суттєво відрізняється від інших планет у зовнішній частині Сонячної системи. Зокрема, прилади показали, що в магнітному полі Урана, також відомому як магнітосфера, немає плазми, яку можна побачити навколо інших планет. Також дані показали, що радіаційні пояси Урана, тобто частини магнітного поля планети, які захоплюють високоенергетичні сонячні частинки, були занадто сильними, ніж мали бути.

Тепер вчені з'ясували, що проліт "Вояджера-2" повз Уран співпав з унікальним космічним явищем, що вплинуло на отримані дані, і насправді магнітне поле планети та її радіаційні пояси не такі дивні, як здається. Вчені дійшли висновку, що інтенсивна активність Сонця призвела до того, що магнітосфера Урана здавалася незвичайною, а це означає, що майже 40 років уявлення про цю планету були не зовсім вірними.

Вчені вважають, що дуже сильна активність Сонця призвела до стиснення магнітосфери Урана приблизно в 5 разів, і це створило унікальні умови в оточенні планети, що вплинуло на результати дослідження зонда "Вояджер-2".

За словами вчених, якби апарат NASA прилетів хоча б на тиждень раніше до Урана, він би побачив зовсім іншу картину. Дослідження показало, що сонячний вітер, потік плазми, що виривається з Сонця і складається із заряджених частинок, протягом короткого часу надав сильний тиск на магнітосферу Урана. Це тиск було приблизно в 20 разів сильніше, ніж зазвичай.

Це пояснює практично повну відсутність плазми в магнітосфері Урана, адже вона сильно зменшувалася, а також аномальну силу радіаційних поясів, які були б заповнені енергійними електронами, що прибули з Сонця.

Вчені вважають, що швидкість сонячного вітру через підвищену активність Сонця різко зросла, і таке трапляється дуже рідко. Якби не це явище, магнітосфера Урана була б такою ж, як і у Юпітера, Сатурна та Нептуна. Автори дослідження кажуть, що зонд "Вояджер-2" просто збирав дані в невдалий час.

Вчені ще багато чого не знають про дивну планету Уран, тому вимагають від космічних агентств світу відправити нову місію до цієї планети. Вона може, зокрема, підтвердити висновки авторів описаного вище дослідження.

Відомо, що NASA планує на початку 2030-х років відправити космічний апарат для дослідження Урана, але чи відбудеться це, поки що невідомо.