Олександр Банчук, Мін’юст: У суспільства є недовіра до всіх державних інститутів, не лише до судової системи.

Про створення Адміністративного суду після ліквідації скандального ОАСК, проблеми в АРМА, ювенальну юстицію та шлях до Європейського Союзу в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.

Україна вже більше 10 років намагається наблизитися до стандартів Європейського Союзу, щоб стати його повноправним членом. Це величезна кількість реформ, і далеко не всі з них мають успішну реалізацію. Навпаки, через досить специфічну українську кон'юнктуру нововведення сприймаються важко, а ще важче реалізуються.

Останнім часом приведення судової системи до стандартів ЄС певним чином займається Міністерство юстиції. Воно перевіряє та аналізує нормативно-правові акти на предмет їх "євроінтеграції", а також постійно комунікує із західними партнерами, які слідкують за дотриманням правил. Далеко не всі з них сприймаються українською владою, тому виникають постійні дискусії, одна з яких триває вже більше десяти років і стосується судової реформи.

Заступник міністра юстиції України Олександр Банчук в інтерв'ю РБК-Україна розповів, чого не вистачає для реалізації європейських норм в українському судочинстві, чому люди не довіряють судам і коли ми повинні показати Європейському Союзу результат.

Про створення Адміністративного суду в Україні

– Коли вас призначили на цю посаду в 2019 році, ви припускали, що вас взяли на роботу, тому що ви критикували організацію роботи Мінюсту та рішення попередньої команди. Пройшло вже кілька років, як вам організація та рішення?

– Як ви знаєте, у нас з вересня 2024 року новий міністр - це Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - міністр юстиції Ольга Стефанишина. Фактично це визначає сферу діяльності, оскільки було рішення поєднати два мандати. Це європейська та євроатлантична інтеграція і сфера юстиції. Ми очікуємо, що найскладнішими сферами для переговорів з ЄС будуть - верховенство права, тобто питання правосуддя, прав людини, протидії корупції.

Я вважаю, що це важливе поєднання, і, звичайно, постійно відбуваються трансформації в Міністерстві. Наприклад, зараз формується Департамент права Європейського Союзу, щоб аналізувати всі акти законодавства, всі проекти, які були підготовлені в рамках уряду, щоб була більш якісна експертиза.

– На сторінці міністерства в сфері вашої діяльності мало що зрозуміло. Судячи з того, що там написано, ви постійно аналізуєте нормативно-правові акти.

– На сайті відображені відповідні положення наказу Міністра юстиції про розподіл повноважень. Це така особливість нашої роботи, яким чином це відображено. Але насправді моя сфера відповідальності – це законодавство в сфері публічного права. Публічне право – це конституційне законодавство та адміністративне законодавство. Також у моїй сфері відповідальності законодавство в сфері правосуддя та інститутів, що мають відношення до правосуддя. Ми, відповідно, здійснюємо підготовку та експертизу законопроектів у вказаних сферах.

– Адміністративний суд. У січні Верховна Рада України провалила голосування щодо створення Адміністративного суду з участю міжнародних експертів. Що відбувається в цьому процесі?

– Давайте почнемо з того, що таке адміністративний суд. Він є одним з невід'ємних елементів принципу верховенства права.

-Умовно, це суд, в який людина може прийти і поскаржитися на владу, правильно?

– Так. І це відрізняє демократичне суспільство від тоталітарних або авторитарних суспільств. Зміна цієї парадигми в тому, що громадянин, підприємець, представник юридичної особи, якщо він вважає, що дія або відповідне рішення органу влади чи посадової особи порушує закон і його права, має право подати проти цього суб'єкта відповідний адміністративний позов.

Є певні елементи презумпції винності органу влади. У кримінальному провадженні є презумпція невинуватості особи – вона невинна, поки не доведено зворотне. А тут навпаки – особі достатньо скласти позов, заявити, що таке рішення, наказ, постанова порушує мої права. І тоді всі докази на спростування цього твердження має сама влада. У нас це відображено на рівні Кодексу адміністративного судочинства.

Щодо самого процесу. Раніше Окружний адміністративний суд Києва розглядав справи проти органів влади центрального рівня. Йдеться про Кабінет Міністрів, про Національний банк, про міністерства та інші органи центральної та виконавчої влади. Потім ОАСК, як відомо, ліквідували.

Ось якраз створення Вищого адміністративного суду спрямоване на те, що ми повинні мати суд, який буде тільки такими справами займатися. Він, якщо будуть відібрані кандидати відповідно до додаткових механізмів відбору, контролю добропорядності та компетентності, буде займатися виключно такими справами.

Чому важен окремий орган? Тому що важко розглядати справу судді місцевого суду, коли йдеться, наприклад, про рішення Кабміну. Можливо, в країнах, де столітні традиції демократії та незалежного правосуддя, можна місцевому суду зупинити або скасувати, наприклад, укази президента США. Але, знову ж таки, в країнах молодої демократії, якою ми є, ми повинні передбачити додаткові гарантії.

– А це повинен бути один суд і тільки в Києві?

– Так, ідея полягає в тому, що це буде один суд у Києві, який буде розглядати позови проти вищих органів влади.

– У нас просто вже є історія з ВАКС. Ідея хороша, але ВАКС завалений справами. У нас суспільство в принципі досить критично ставиться до влади, чи не буде ризиків величезного навантаження на суд?

– Це може бути питання, потрібно буде дивитися на саме навантаження. Тут все буде залежати від того, скільки справ буде. Але з іншого боку, за кількістю справ можна оцінити, довіряють суду чи ні.

Знову ж таки, навантаження у Вищому антикорупційному суді обумовлене особливостями кримінального провадження. Усі справи розглядалися по суті колегіально, тобто тільки трьома суддями. Крім того, у кожному кримінальному провадженні величезна кількість рішень слідчого судді на досудових стадіях. Ми розуміємо, що при будь-якому обмеж