Про те, як теплі зими впливають на сільське господарство України, чи є зміни клімату загрозою для врожаю озимих та інших культур, і як найближчим часом може змінитися "асортимент" місцевих овочів та фруктів, – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Протягом останніх тридцяти років зими в Україні потеплішали на 1,5 градуса. Січень цього року побив кілька температурних рекордів — в кінці місяця в Чернівцях зафіксували 15 градусів тепла. Загалом погодні умови цієї зими більше відповідали показникам, характерним для кінця березня. Тепла та безсніжна зима, а також зміщення сезонів безпосередньо впливають на майбутні врожаї.
РБК-Україна запитало у віце-президента Національної аграрної академії наук Ануш Балян про те, до яких змін у сільському господарстві призведуть аномально теплі зими.
– Як тепла зима та зміна клімату впливають на сільське господарство України?
– Протягом останніх двох десятиліть українські аграрії все більше відчувають вплив кліматичних змін, що проявляється у підвищенні температури, збільшенні кількості та тривалості посушливих періодів та інших небезпечних метеорологічних явищ – пізніх заморозків, малоефективних злив, шквалистих вітрів, граду тощо.
Проте підвищення річної температури повітря та незначне зростання кількості опадів мають певні переваги, незважаючи на нерівномірний розподіл теплового ресурсу та атмосферної вологи протягом року.
Глобальне потепління в Україні призводить до скорочення періодів сильних морозів, зменшення витрат на обігрів теплиць, збільшення вегетаційного періоду, тобто періоду активного росту рослин, що дозволяє отримувати більше врожаїв за рік. А також призводить до розширення площ посівів теплолюбних культур у тих регіонах, де вони раніше не вирощувалися. Ще одне наслідок потепління — значне зростання врожайності окремих зернових культур та їх валових зборів протягом останніх 10-15 років.
Кліматичні трансформації сприятливі для озимих культур. Це дуже важливо, оскільки порівняно тепла погода взимку дозволяє рослинам проходити цей період майже без втрат, часто при підвищеній температурі повітря навіть проходити певний етап у своєму розвитку, що важливо для озимих культур пізніх строків сівби, які починають зимівлю в слабкому стані.
– Чи є загрози для врожаю від аномально теплих зим?
– Основними загрозами, зокрема для озимих культур, є небезпека передчасного відновлення вегетації або взагалі безперервної вегетації озимих культур взимку. Теплі зими сприяють активізації росту озимих ще до настання стабільно тепла. Це робить рослини вразливими до пізніх весняних заморозків, які можуть знищити частину посівів або суттєво знизити врожайність.
Також існує загроза створення дефіциту вологи навесні через відсутність снігу, коли ґрунт отримує менше вологи. Це може призвести до весняних посух, які особливо небезпечні для ранніх яркових культур.
Теплі зими можуть спровокувати появу нових (нетипових для регіону) шкідників і хвороб. Оскільки ґрунт не буде промерзати, патогени та шкідники, які раніше гинули від морозів, зможуть виживати в більшій кількості. Це збільшить потребу в обробках фунгіцидами та інсектицидами.
Крім того, тепер слід уважніше аналізувати температурні фактори, які складаються, і можливості застосування пестицидів щодо них. Мається на увазі, що сучасні засоби захисту рослин повинні працювати в екстремальних кліматичних умовах, включаючи спеку та посуху, що буде особливо актуальним для півдня України.
Однак, наразі немає реальної загрози для озимих зернових культур. Очікуване незначне короткочасне зниження температури повітря (до – 10 градусів) не матиме суттєвих негативних наслідків. При цьому не виключається пошкодження листкових пластинок рослин, але це не вплине на показники врожайності.
При відновленні активної весняної вегетації в ранні строки, про що свідчать численні прогнози, та за умови хорошого забезпечення вологою ґрунту і якісного догляду за посівами в цьому році можна отримати вагомий урожай, який у кращих господарствах не поступатиметься минулорічному.
– Чи може значне потепління призвести до того, що ми почнемо вирощувати нові культури?
– Звісно, потепління може надати можливості для розширення площ посівів нових культур, які раніше не були характерні для наших регіонів. Більш теплі та м'які зими, які вже є в Україні, а також успіхи в селекції на зимостійкість садових культур, призвели до того, що в аматорському садівництві вирощують екзотичні та малорозповсюджені культури, характерні для півдня країни. Причому, в відкритому ґрунті. Такі, як мигдаль, фісташка, ківі (найближчий родич більш морозостійкої актинидії), хурма, інжир, гранат, які почали вирощувати в південних регіонах України та Закарпатті.
Також різні види і сорти хурми вирощують у Київській області, популярність набуває ківі, мушмула, зізифус та ряд інших культур. Але говорити про їх промислове вирощування в умовах Лісостепу України ще передчасно.
Зміни клімату можуть створити сприятливі умови для теплолюбних рослин, які раніше не могли виживати в більш прохолодному кліматі України, зокрема, сафлора, сорго, коріандр, нут, чечевиця. Бахчеві культури, зокрема кавун і диня, які є традиційними для Степу, поступово розширюють свої площі до північних і західних меж України.
На півдні створиться реальна можливість для вирощування середньоазійської та зимової дині, які мають значно більшу тривалість вегетаційного періоду, ніж європейські сорти. Соняшник вже домінує, але зміна клімату може сприяти ще більшому розширенню площ на півночі країни, а бавовник, в разі подальшого потеплення, може розширити обсяги вирощування в південних областях.
Традиційними основними "винними" зонами в Україні є Бессарабія та Закарпаття. Однак, оскільки клімат змінюється, виноградарська галузь зараз активно просувається на північ, і вже відомі приклади