Про співавтор законопроєкту, заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитк Дмитро Кисилевський повідомив у "Фейсбуці".

Він зазначив, що законопроект №9627 є одним з елементів Плану розвитку переробної промисловості в Україні.

"Головна мета закону: ліквідація зайвих бюрократичних перепон для людей, які хочуть побудувати в Україні новий завод або інший промисловий чи енергетичний обʼєкт. Замість 1-3 років отримання всіх необхідних дозволів займатиме не більше 1,5 місяця", – наголосив депутат.

За його словами, ухвалений закон скасовує необхідність обовʼязково розроблювати містобудівну документацію та документацію із землеустрою для зміни цільового призначення землі із сільськогосподарського на промислову.

"Зміна цільового призначення землі відбуватиметься на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкту", – уточнив депутат.

Читайте також: Данська та хорватська компанії вироблятимуть в Україні техніку для розмінування

Він зауважив, що спрощена процедура застосовуватиметься за межами населених пунктів і лише там, де відсутня розроблена містобудівна документація. Вона поширюватиметься на визначений законом перелік обʼєктів промисловості та енергетики і діятиме впродовж воєнного стану та п’ять років по його закінченню.

"Прибираються можливості для чиновників регіонального рівня пускати підприємця, який не хоче платити хабарів, "по великому колу" збирання довідок. Цього багатомільярдного ринку "подяк у конвертах" більше не буде. Звичайно і зараз, коли йде війна, і після Перемоги Україна просто не може собі дозволити відлякувати промислових інвесторів складними та довгими процедурами. Навпаки, кожен хто вміє будувати заводи, має отримати від держави максимальне сприяння", – наголосив Дмитро Кисилевський.

Депутат нагадав, що аналогічний спрощений механізм вже діє в Україні з середини 2022 року для релокованих підприємств, мультимодальних терміналів, портів на Дунаї, житла для ВПО, інженерно-комунікаційних мереж, об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури. Тепер його розширили на обʼєкти промисловості та енергетики.

Автор: Михайло Орлюк