Сто унікальних гвинтівок та 100 тис. патронів для далекобійної стрільби цього літа планує передати снайперам ЗСУ благодійний фонд «Повернись живим». Складові до зброї шукали у найкращих виробників по всьому світу.Ці гвинтівки дадуть змогу впевнено вести вогонь на відстані 1,5-2 км – стверджують українські фахівці.

Про особливості нової зброї журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) поговорили зі старшим інструктором «Повернись живим» зі снайпінгу Русланом Шпаковичем, який вже 8 років модерує у фонді цей напрямок.

«Наш снайпер буде мати більше шансів вижити»

– Пане Руслане, чому ви зупинили свій вибір саме на таких гвинтівках?

– Ще до початку повномасштабної війни ми думали як заповнити нішу далекобійної стрілецької зброї. Я брав участь у передачі силам оборони України 9 снайперських гвинтівок в калібрі 375 Cheytac – вони були надані в якості експерименту. Вони себе показали дуже непогано. Цей калібр виявився більш стійким до вітру, до зовнішніх факторів і дав можливість працювати на трохи більшу дистанцію.

Цей комплекс дає можливість снайперу впевнено працювати на дистанції 1600-2000 метрів

Коли ми говоримо про снайперський постріл, у людей з’являється враження, що це [лише] постріл на якусь максимальну дистанцію. Багато є рекордів, які були досягнуті в бойових умовах, в тому числі в Україні, на дуже великій дистанції. Але будь-який рекордний постріл – це результат правильного розрахунку, підготовчої роботи [до пострілу], підготовки комплексу і певного везіння. Чим далі цей постріл, тим везіння необхідно більше.

Навіть такий простий фактор – якщо ми стріляємо на дистанцію 2600 метрів, куля летить майже 6 секунд. За цей час може відбутися все що завгодно: ціль може просто розвернутися і піти в іншому напрямку. І це прорахувати неможливо.

Цей комплекс дає можливість снайперу впевнено працювати на дистанції 1600-2000 метрів. В цьому діапазоні наш снайпер буде мати більше шансів вижити на війні. Ми намагаємося максимально далеко відсунути його від лінії фронту, щоб він мав ширший кут поля зору, контролював більшу ділянку поля, ділянку фронту, і при цьому перебував у певній безпеці. Бо перш за все – збереження життя.

– Я так розумію, гвинтівку збирали як конструктор по всьому світу?

– Так. Ми не купували одразу готову гвинтівку. Почали з розрахунків і побудови комплексу для стрільби на 2600 метрів. Перш за все – набої, якими будемо працювати. І під цей набій ми робили завдання для тих чи інших виробників, що нам виробляли окремі частини комплексу, щоб вони максимально органічно підходили одна до одної.

Це стосується і самої гвинтівки, яку зробила компанія KADEX, і шасі, які зробила компанія «Автоматік» – ми переробляли його кілька разів, поки не знайшли той варіант, який задовольнив абсолютно всіх. Бо у нас в команді всі з великим багаторічним досвідом стрільби на великі й надвеликі дистанції.

Магазин стандартний на 5 набоїв. Він досить великий, одночасно під калібри 375 і 408 Cheytac. Це болтова гвинтівка, вона заряджається продовжено ковзаючим затвором, який зачиняється. Приціл – армійський, один з найкращих у світі на сьогоднішній момент, саме ця модель, Hick Power Schmidt & Bender 327.

Насадка дозволить стріляти навіть на 1,5 кілометра. Відповідно, враховуючи те, що в цьому калібрі все-таки куля краще може боротися з вітром і похибка значно менша, ніж в калібрі 3,38 – стрілець отримує певні переваги і можливість стріляти вночі на великі дистанції.

– Тобто ця насадка допоможе під час нічної роботи?

– Так. Насправді постріл вночі чим складний? Не тим, що неможливо влучити. Дуже складно порахувати вітер: ми його не бачимо. Вночі міряти вітер коло себе немає ніякого сенсу. Нам потрібен вітер посередині дистанції, навколо цілі. Добре, якщо там щось горить і видно напрямок, умовно – якусь димку. Це допомагає, тоді є непогані шанси влучити в ціль.

Стрілець отримує певні переваги і можливість стріляти вночі на великі дистанції

Вдень в оптичний приціл за певних умінь і навичок я можу визначити – ми цьому навчаємо стрільців – силу і напрямок вітру. Вітер до 5 метрів, в принципі, непогано видно, і можна визначити не тільки силу, але і напрямок. Після 5 метрів його вже практично не видно, він зливається в одну смугу. Стріляти складно і промахів вже набагато більше.

Похибка в один метр по силі вітру на дистанції понад кілометр гарантовано призводить до промаху. Це стає, м’яко кажучи, ще більшим везінням, ніж постріл на 3,5 кілометри. Ця насадка дозволить точно стріляти вночі навіть на 1,5 кілометра.

Ми розраховували таким чином, щоб можна було цей приціл, не розбираючи комплекс, не міняючи приціл на нічний, залишаючи всі налаштування і поправки, не переналаштовуючи кожен раз – поставити в передоб’єктивну насадку і використати для стрільби вночі.

– Розкажіть більше про набої калібрів Cheytac, які передбачаються для цих гвинтівок.

– Це досить потужні набої. Енергія у кулі – вона навіть не обов’язково має пробити захист, тому що енергії настільки багато, що травма буде фактично несумісна з життям. Якщо на кілометр влучити такою кулею в бронепластину чи на півтора кілометра навіть, то енергії буде стільки, що фактично внутрішні органи просто повідбиває.

І тому інколи в таких випадках краще, щоб куля пройшла крізь тіло, ніж влучила в «бронік». В цьому різниця з 50 калібром. Він теж потужний, але куля не така точна.

«Будемо видавати їх як другу зброю до тієї, що вже є»

– Ви передаєте не просто гвинтівки з набоями, а цілі снайперські комплекси. З чого вони складаються?

– Тепловізійні передоб’єктивні насадки, далекоміри, тепловізори, квадрокоптери, штативи, комплекси спостереження. Загалом гвинтівка сама по собі, якщо без прицілу – це приблизно 10% від комплексу, це тільки частина.

Ми продумували кожен елемент, щоб боєць, пара чи група снайперів могли все це взяти. Включаючи набої, на кожну гвинтівку ми видаємо 1000 набоїв, це значить 100 гвинтівок – 100 тисяч набоїв.

На кожну пару у нас буде пікап, для того, щоб це все майно перевозити, рюкзаки, щоб це все переносити. На сьогоднішній момент реалізація на стадії готовності приблизно 80-90%. Тобто зараз ми чекаємо ще декілька елементів.

– Сто гвинтівок – це багато, враховуючи реалії нинішньої війни?

– До вторгнення у нас була нарада, в якій я брав участь – круглий стіл за участю головкома та міністра оборони. Всі роди військ були представлені і там обговорювали можливість закупівлі державою гвинтівок калібру Cheytac для Збройних сил України.

На той момент погодили цифру 77 гвинтівок. Але звісно, з початком повномасштабної війни всі плани зійшли нанівець. Тобто на той момент 77 гвинтівок планувалось закупити в рамках державного оборонного замовлення. Відповідно, 100 гвинтівок – це велика кількість.

– Хто саме отримає ці комплекси?

– Дивіться, працювати з таким комплексом не просто. Це нове, потрібен досвід. Це не навчання з нуля, бо насправді підготовка снайпера займає реально багато часу – мінімум два роки. Але навіть дуже досвідчені люди, яким ми передаватимемо комплекси – мають пройти певні курси з підготовки.

У нас є попередній список снайперів сил оборони України, але ще не всі визначені на 100%. Активно тривають бойові дії і не всі залишаються в строю – хтось поранений, хтось виконує бойові завдання.

– Як такі далекобійні гвинтівки зможуть вплинути на хід бойових дій?

– Звісно, там, де бої відбуваються на відстані 30-50 метрів – такі потужні гвинтівки не потрібні. Тому ми будемо видавати їх як другу зброю до тієї, що вже є у снайперської пари. Є гвинтівка на одні задачі, є на інші. Ми просто хочемо дати можливість використовувати потужний вогонь на великій відстані додатково там, де це необхідно.

Ми будемо видавати їх як другу зброю до тієї, що вже є у снайперської пари

Я впевнений, що за певних обставин у нас найближчим часом будуть ділянки більш стабільні, скажімо так, без великої кількості наступів. І тоді ця гвинтівка стане дуже корисною. Наприклад, зараз ефективно працюють декілька приватних гвинтівок, які купили люди власним коштом – на Херсонському напрямку. Прямо через річку, там дистанція до 3 км. І пробують, і влучають, і є результативні підтвердження.

В Бахмуті один із наших снайперів випадково (бо працював в іншому напрямку) побачив з багатоповерхівки десь на дистанції трохи більше кілометра, як росіяни намагаються зайти на наші позиції. Причому наша піхота їх не бачила. Він вистрілив майже весь запас БК і відігнав ворога, тобто зберіг життя нашим хлопцям. Хоча 20 пострілів з такої гвинтівки – це серйозне фізичне навантаження, можна з мікроконтузією порівняти, бо це SuperMagnum, важкий калібр.

– Як швидко гвинтівка розгортається для бойової роботи?

– Гвинтівка підготовлена до виходу на позицію ще до виходу. Вона переноситься в рюкзаку, в якому є для неї спеціальний відділ. Ми закупили в рамках проєкту рюкзаки американської компанії Eberle Stop. Дуже непогана модель. Дістаєш гвинтівку, ставиш її на штатив і вона фактично готова до роботи. Тобто пара хвилин.

А враховуючи те, що більшість позицій на сьогоднішній момент, це стрільба з незручних положень – з позицій сидячи, стоячи, але жодним чином не лежачи – зручні сошки є великим плюсом. Переважно стрільба буде відбуватися зі штатива, тому ми приділили йому особливу увагу. Будемо окремо показувати, як краще ним користуватись з такою важкою гвинтівкою.

Найкоротша історія російсько-української війни

2014

2022

Дивитись на сайті

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.