Московський театр Романа Віктюка припинив існування під старою назвою. Кілька вистав, поставлених народженим у Львові режисером, будуть зняті з репертуару, оголосив новий мистецький керівник Костянтин Богомолов.

Богомолов повідомив, що тепер установа називатиметься «Театр-сцена Мельников» – на честь архітектора будівлі Костянтина Мельникова. За словами Богомолова, «це буде театр, що спирається на традиції російського драматичного мистецтва у всьому різноманітті його проявів – від психологічних до формотворчих. Це буде театр, відкритий сучасності, який чуйно реагує на життя нашого суспільства».

Говорячи про спадщину Романа Віктюка, Богомолов пообіцяв «оберігати ті зі спектаклів, які не втрачають естетичної енергії, зберегти на сайті розділ про творчість Віктюка, підтримувати пам’ять про режисера, організовуючи ювілейні заходи та лекції».

Актор і режисер Дмитро Голубєв, учень Віктюка, який працював у його театрі, уточнив, що з репертуару будуть зняті постановки Віктюка «Служниці», «Остання любов Дон Жуана», «Незрівнянна», «Ілюзії кохання», «Маскарад маркиза» та «Кіт у чоботях», які стали класичними. Виставу Віктюка «Федра» Богомолов, за словами Голубєва, має намір переробити і випустити в новій редакції.

Як стверджує Голубєв, Костянтин Богомолов має намір переглядати решту вистав і ухвалювати рішення про їхнє зняття або повернення до репертуару. Також, пише актор, із соцмереж театру прибрані відео та фотографії Романа Віктюка й заборонені пости про нього.

Костянтин Богомолов був призначений художнім керівником театру Віктюка 7 червня. Також він продовжує обіймати посаду художнього керівника московського Театру на Малій Бронній. Богомолов відомий своєю лояльністю російській владі, він виступає також як публіцист, викриваючи російську інтелігенцію в недостатньому патріотизмі.

Режисер Роман Віктюк, народний артист Росії та України, помер у 2020 році на 85-му році життя. За своє життя він поставив понад 250 вистав. Багато з них вважалися епатажними, Віктюк використовував прийоми авангардного та експериментального театру. У період СРСР деякі його постановки заборонялися владою. Розповідаючи про свою роботу в СРСР, Віктюк заявляв, що принципово «не ставив вистав, які б обслуговували систему».

У 2012 році Роман Віктюк підписав відкритий лист на підтримку заарештованих учасниць гурту Pussy Riot, висловивши готовність поручитися за них. Також режисер висловлювався на підтримку Помаранчевої революції в Україні 2004 року.