Читать на русском

Контейнерні перевезення : перший пішов

Транспортну громадськість сколихнула новина про початок морських контейнерних перевезень до портів Великої Одеси. Чому це лише маленька перемога на фоні тотальної «зради».

"Перший пішов". Звичайно, окремо слід розслідувати, чому перші суднозаходи навіть не плануються до державних портів Одеси, Чорноморська. Хоча в Одеському порту 2 спеціалізовані контейнерні термінали на державних причалах, у Чорноморську один такий самий, але гігантський за своїми можливостями та пропускною спроможністю. Але... Мабуть, такий бізнес-клімат для контейнерних перевізників вдалося створити АМПУ та МІУ за всі останні роки свого “керування” контейнерною галуззю, що “краще подалі”.

Нехай це буде темою майбутніх розслідувань. Хтось повинен запитати у “керівників галузі”: “А що ж це ви наробили, куди реально “провалили” десятки мільярдів державних коштів?”. Все йде до того, що саме контейнерні термінали Одеси та Чорноморська ще довго стоятимуть музейними пам’ятками портової роботи України, а контейнеровози попливуть до приватного рибного, чи до приватного терміналу в порту Південний.

За традицією, швидко "пройдусь" чергами вантажівок на західних кордонах. Стоять. Не має значення: контейнеровози, фури, цистерни, негабарити або щось інше. Вистоюють тижнями тисячі наших далекобоїв (на 9 квітня):

• - кордон з Угорщиною — затримка вантажівок в очікуванні проїзду -16 діб

• - кордон зі Словаччиною — затримка вантажівок в очікуванні проїзду -18 діб

• - кордон з Молдовою — затримка вантажівок в очікуванні проїзду -8 діб

• - кордон з Румунією — затримка вантажівок в очікуванні проїзду -13 діб.

Польщу не вказую, тому що, якщо простоям на кордоні з Польщею є пояснення, то простоям вантажівок на інших кордонах, виразних пояснень взагалі немає. Окрім того, що “Е-черга” активно розвивається і за державний рахунок вже влаштовує до себе операторів з іноземною мовою, залучаючи водіїв інших країн, ставати в безглузду та багатотижневу українську чергу. На всіх кордонах чергу. Вантажівкам, автобусам, легковим машинам. "Черговість" якась.

І з цим ми до Європи збираємось?

А зробити так, щоб черг не було, думки до голови не спадають чиновникам від держави?

Згадую, як працювали контейнерні перевізники ще недавно, до війни. Доводилося багато писати. Погано працювали: хабарі, хабарі, хабарі.

Наприклад таблиця “контейнерної роботи” в Одеській портовій митниці ще недавно.

Хабарі задля оформлення у портовій митниці:

1. Візування наряду — від 5 до 10 USD за один контейнер;

2. Оформлення CMR у ВКДВ — від 10 до 20 USD за один контейнер;

3. Оформлення пп/пд. им-40 — від 20 до 50 USD за один контейнер;

4. Прискорення оформлення (протягом 1 години після надання документів) — 50 USD за контейнер;

5. Оформлення при виявленні вагових невідповідностей: при фактичній вазі менше заявленої 50 USD за кожну неповну тону вантажу, при фактичній вазі більше заявленої 100 USD за кожну неповну тону вантажу;

6. Відміна придуманого догляду — 50-500 USD за контейнер:

7. Відміна придуманого догляду з 100% вивантаженням — 500-1000 USD законтейнер."

Ці витрати (побори) були наведені у листі профспілки експедиторів начальнику Одеської митниці з такими поясненнями:

"Інформуємо про те, що у випадку відмови у оплаті вищевказаних хабарів, співробітники митниці не приймають документи до оформлення, максимально його затягують після прийняття, погрожують перевізникам фразами про те, що вантаж взагалі нікуди не поїде та інше".

Й вони дійсно нікуди не їхали, стояли тижнями до порту, та після, якщо без хабарів.

Скільки контейнерів проходило через наші порти останніми роками? Під мільйон та трохи більше у деякі роки. Масштаб корумпування процесу вражає, якщо порівняти із розмірами хабарів. Про те, як реагували та реагуватимуть на подібні побори “контролери від держави у примітці 1 нижче.

Умовно транспортники ділять види хабарів у портах на 4 основні групи:

• - щипацтво;
• - системна корупція;
• - схемна корупція;
• - програмна корупція.

Коротко пояснюю:

• - щипацтво - інспектор завжди і ніколи не відмовиться від "незначної подяки" на кожному етапі своїх дій та він завжди має можливість причепитися до будь-якої цифри, навіть кольору трусів кожного водія, експедитора, представника вантажовласника, пасажира. Цей заробіток тільки для самого інспектора, керівництво зазвичай на ці гроші не розраховує. Наведу особистий останній досвід у "примітці 2" наприкінці цієї статті.

• - системна корупція - з самого верху надходить команда, що без оплати за буквально кожний транспортний засіб (до 500 дол. за вантажівку) оформлення системно не робити і всім вантажам стояти. Доти, доки не буде розрахунку за кожну оформлену в митниці вантажівку, стояти камінцем. І десятки тисяч вантажівок стояли. У 2011 році я особисто 7 разів був на нарадах з губернаторами та віце-, зустрічався з головою СБУ, міністром економіки та розмовляв із приймальною Азарова на тему того, що у портах “системна корупція”. І лише через 2 місяці примусового простою з самого верху надійшла команда "систему" припинити. Поїхали далі зі звичними хабарями. Ці хабарі для самого верху.

• - схемна корупція - митниця та портове начальство вбудовують "платну схему" на митних процедурах. Наприклад, обладнають окреме платне місце для оглядів. Об’їхати не вийде. У законодавстві дуже каламутно встановлено, як платити за призначений огляд за ініціативою митниці (замовляти вантажників, техніку, платити за зважування.), хто має оплачувати, коли (після огляду чи авансом) тощо. І коли в очікуванні оформлення у черзі стоять тисячі вантажівок, кожна з них змушена погодиться на цю завжди "ліву процедуру". І відразу потрапляє на “схемний розвод”: скільки треба вивантажити з вантажівки, щоб довести “чистоту”, куди треба вивантажувати (під дощ чи у сніг), коли вивантажувати (під час обіду чи перезміни митників ніхто охороняти відкритий контейнер не буде.), за якої різниці ваги можна їхати, а з якою різницею треба "розрахуватися" з інспектором тощо. Частина від хабарів залишиться інспектору, більшу частину потрібно буде віддати наверх.

• - програмна корупція - коли портове начальство (АМПУ, МІУ) разом із митницею вбудовують у процес заздалегідь підготовлену комп’ютерну програму, у якій закладено спеціально “жучки” для корупції”. Або програма дозволяє вести облік роботи кожного “відвідувача митниці” для того, щоб організувати правильний по-місячний “розрахунок” лише за право оформлятися, за право проїхати позачергово, за право “потрапити на огляд до потрібного інспектора” та незліченну кількість варіантів далі. Займалися подібним колишні портові діячі Васьков Ю., Вороний В., Соколов М., Сахаутдінов Р. та інші. У результаті в портах була вбудована так звана приватна недопрограма ІСПС. Яка і стала основою для корупції при взаєминах митниці та клієнтів портів. Чим закінчилася ІСПС-афера у портах? З початком повномасштабної війни 2022 року аферисти програму забрали (вона зникла), оформлення в державні порти знову проводять “по папірцях”. А окремі лобісти цього "дива століття" так і продовжують своє схемне керівництво транспортної галузі України (Васьков Ю.). Ці кошти збираються програмою та потрібні частини використовуються для підкупу тих, хто охороняє програму-схему. Більшість коштів йде організаторам, та портовим покровителям ціх схем.

Я вже згадав, що пункти 4-7 наведених вище розцінок нікуди не поділися і почнуть працювати відразу після відновлення контейнерного морського сполучення з Україною. Законний алгоритм дій митниці виписаний у законодавстві часів ще Януковича-Азарова, але у реальному транспортному процесі дійсність буде зовсім іншою. Буде точно такий, як на наведених вище пунктах розцінок 4-7, або так, як детально описано в моєму матеріалі “План інкасації”. Догляди та зважування призначатимуться тисячами на місяць, результативність їх буде нижчою за нуль, туди ж підтягнуться "безробітні під час війни" СБУшники.На свій "прокорм". І так далі, тощо.

Природно, транспортний процес швидко перетвориться на колапс і можна буде вбудовувати Е-чергу на в’їзді до порту. Крім того, враховуючи специфіку наших портів, одразу треба буде вбудовувати Е-чергу вже і на виїзді з портів. Хоча б тому, що транспортники гарно пам’ятають періоди, коли машини-контейнеровози стояли по 3-4 дні перед воротами порту, щоби в’їхати, і стільки ж щоб виїхати. Треба готуватись усім: митниці, СБУ, ДСБТ (Е-черга). Сподіваюся, і окремі нинішні керівники МІУ пам’ятають це. Вони ж тоді брали активну участь.

Про те, як вже готуються у митниці, стає зрозумілим за фактами, що на півдні України всього один митний сканер для вантажівок, з режимом роботи 5-6 годин на добу, постійним браком палива в ньому та фахівців, та немає жодних митних вагових великовантажних пристроїв. А якщо “сканування” призначатимуть у різних портах одночасно? Сканера немає, вони забажають дивитися глибше-дорожче, відчиняйте їм двері, вивалюйте вантаж. Або домовляйтеся. Транспортний процес швидко закупориться, як завжди, і Е-черга на допомогу знову буде тут. Може краще одразу на митниці Е-чергу вставити.

Також про те, як готуються чиновники біляпортової України до початку морської роботи з контейнерами, стає зрозумілим з останніх новин з кордону, з транспортної теми: "ДБР викрило посадовців Держпродспоживслужби, які організували багатомільйонну схему поборів з експортерів «зернового коридору”. З цього матеріалу видно, що "збирали" і з експорту, і з імпорту. Транзиту у країні, що воює, вже немає, але можна “попрацювати” в інших напрямках.

Скоро розпочнеться робота з контейнерами з моря та на морі. За законодавством Януковича-Азарова, за наскрізь корумпованими процедурами, з простоями транспорту цілодобово та тижнями в очікуванні елементарного оформлення. Особливо буде цікаво спостерігати за успіхами України, коли в країну потягнуться вантажі-товари на відновлення зруйнованого війною. Ось тоді і система почне працювати з повним навантаженням на готівку з чиновниками. Готуємось.

Ще раз доводиться констатувати, що нинішня влада взагалі нічого не збирається міняти. Попливуть контейнери в порти = попливуть гроші в кишені чиновників = запрацюють системи, схеми, програми та елементарне щипання.

З одного боку, Україні вже настав час готуватися до початку перевезень вантажів на відновлення зруйнованої країни. З іншого боку, світ заповнений технологіями штучного інтелекту, контролю, аналізу того, що відбувається, електронних документів для потоків товарів і вантажів, що пропливають через межі.

З третього боку, якщо Україна збирається зустріти нові вантажопотоки транспорту митницею, схемами, хабарями “а-ля Азаров”, коли кожен інспектор (з жебрачною зарплатою та у брудній формі, купленій за свої ж гроші), гальмуватиме транспорт тільки з метою хоч щось принести до хати і щось передати нагору, ми повністю програємо і цю війну логістики. І жодні Е-черги з безграмотних міністерських голів ситуацію не виправлять. Пора вже замислюватись: "А що ж далі."

Олександр Захаров, спеціально для «Аргумент»