Мільярд на ветеранів. Як закони воєнного часу допомагають місцевій владі неконтрольовано витрачати кошти
«Ми повинні створити центр з комплексом медичних послуг, із застосуванням інноваційних технологій, забезпеченням умов комфортного перебування для пацієнтів . Бо ми розуміємо, що допомоги потребують і потребуватимуть багато наших захисників», — анонсував ініціативу київський міський голова Віталій Кличко влітку минулого року.
На практиці оновлення вилилося в капремонт приміщень, фасадів, покрівлі головного корпусу, приміщень укриття й благоустрій. На закупівлі цих робіт пішло 1,1 млрд грн. Це дуже велика сума — фактично міська влада віддала мільярд на плитку в санвузлах, нові вікна, фасади, вентиляцію тощо.
З таким трактуванням не погоджується головний лікар госпіталю ветеранів Борис Борисов. «Завдяки ремонту ми створимо нові, зручніші умови доступу до відділень закладу для маломобільних груп населення», — запевняє він LB.ua. Дійсно, 2021 року набули чинності нові ДБН, і тепер хоч будівництво, хоч ремонт, хоч реставрація приміщень обов’язково мають відбуватися з дотриманням стандартів інклюзивності. Та чи треба на це цілий мільярд?
Ми ще повернемося до ремонту, а поки що варто пояснити згадану вартість ремонту в контексті. Усі медичні заклади Києва, які належать громаді, є самостійними некомерційними установами. Вони отримують кошти за послуги згідно з контрактами з НСЗУ, але бюджет громади поки що майже повністю забезпечує всі ремонти в цих закладах, а також закуповує певні позиції препаратів й обладнання, передбачені міськими програмами. Головна з них, у рамках якої фінансують медичну сферу, — це «Здоров’я киян». І, наприклад, у 2022 і 2023 роках розмір її фінансування був близько 7 млрд грн на рік. У цю суму входять майже всі витрати, які ви можете уявити: від памперсів у спеціалізовані відділення, окремих груп препаратів і щеплень (не передбачених НСЗУ) до функціонування швидкої допомоги й усіх видів ремонтів медзакладів. На рік департамент охорони здоров’я планує капремонти, реставрації та реконструкції для переліку з 25–30 закладів. І, наприклад, 2023-го на будівництво, реконструкцію та реставрацію закладів пішло близько 400 млн₴ На рядок «капремонти» направили 1,849 млрд грн (на 1 млрд грн більше, ніж попереднього року). І от із цих 2,29 млрд грн «на будівництво» практично половина — 1,1 млрд — пішла лише на госпіталь ветеранів у Пущі.
Інше порівняння: майже таку суму, 1,09 млрд грн, Київрада збиралася витратити на програму «Захисник Києва» станом на червень минулого року. Але потім почалися акції «Гроші на ЗСУ» — і під тиском громадськості місцева влада суттєво збільшила видатки на оборону.
Що в госпіталі зараз
Госпіталь розташований далеко від середмістя Києва, навколо ліс і повітря. Це велика будівля (12 поверхів, 34 тис. кв. м) 1980-х років: погані опалення й вентиляція, відсутність зручностей для маломобільних груп. Останніми роками в закладі часто змінювалися керівники, були проблеми із заповненням ліжок.
У госпіталі є реабілітаційне, неврологічне, ортопедичне, хірургічне та паліативне відділення. Як запевнив нас головний лікар, реабілітація відбувається за всіма сучасними напрямками, що підтверджено контрактом з НСЗУ. Заклад також є клінічною базою для двох кафедр Академії ім. П.Л. Шупика — терапії та геріатрії і кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини. Зараз контракт з НСЗУ передбачає реабілітацію на 120 ліжках, після ремонту ліжковий фонд збільшиться до 350 місць. Скільки це буде хворих на рік, керівник закладу оцінити не береться. «Ви ж розумієте, що різні випадки потребують дуже різного часу реабілітації та, відповідно, перебування в госпіталі. Плюс у нас працює амбулаторна форма лікування. Тому ліжко-днями на рік ми пацієнтів не вимірюємо», — зазначив Борис Борисов.
На питання LB.ua, який саме був план оновлення госпіталю, чи існує якась концепція, що обумовлює саме такий рівень витрат на капремонт, головний лікар розмито зазначив, що, «звісно, був медичний план», проте не запропонував ознайомитися з ним. Якщо глянути на послужний список самого пана Борисова, то помітно, що його досвід стосується переважно керівництва санаторними закладами. Зокрема, за його плечима управління міськими санаторіями «Ялинка» і «Салют» у Пущі (у стані припинення) й обласним санаторієм «Поляна». Ще 2020 року Борисов пропонував програму розвитку санаторію «Салют», а вже на початку 2022-го очолив госпіталь ветеранів.
Як віддати мільярд «кому треба»
То чому ж оновлення саме госпіталю ветеранів стало таким безпрецедентно дорогим для міського бюджету? Рецепт такий: один «надійний» постачальник послуг на всі десять тендерів госпіталю (дані на інфографіці), неоприлюднення кошторисної документації в матеріалах тендеру, торги з одним учасником, який і ставав переможцем.
Коли тепер, після скандалу, головного лікаря госпіталю Борисова запитують, чому закупівлі такі дорогі й чому відбувалися саме так, той лише розводить руками: «До чого тут я, усі питання до системи Prozorro».
Таблиця всіх тендерів на ремонт госпіталю:
Аналітики проєкту «Наші гроші», котрі першими звернули увагу на підозрілі тендери, мають зрозуміліше пояснення закупівельних аномалій цього замовника.
«Спочатку госпіталь найняв ТОВ "Інжинірингбуд лтд" на виготовлення проєктної документації без жодних відкритих торгів. Раніше ця фірма називалась "Абсолют сервіс лтд" і її співвласником був В’ячеслав Березовський.
Тому не дивно, коли на відкриті торги по самому ремонту госпіталю заявилась єдина фірма — «Абсолют-клімат» того самого Березовського. При цьому госпіталь у тендерній документації не оприлюднив свою проєктно-кошторисну документацію, на основі якої будівельні організації могли б розробити свої пропозиції.
Її замовник обіцяв показати лише переможцю тендеру лише через п’ять днів після укладення договору», — розказали журналісти на початку жовтня минулого року.
Дізнатися кошторисні ціни конкретних позицій витратних матеріалів з тендерної документації (як це буває зазвичай) було неможливо, опису закупівлі на сайті замовника також немає. Сам замовник пояснював цей факт у відповіді Держаудитслужбі тим, що КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» не бюджетна установа й не розпорядник бюджетних коштів, тож не належить до суб’єктів, які зобов’язані оприлюднювати на офіційному сайті обґрунтування технічних і якісних характеристик предмета закупів. Це така досить віртуозна казуїстика, бо комунальне некомерційне підприємство дійсно не бюджетна установа, це автономний заклад. Проте гроші, які витрачає на ремонт КНП, якраз повністю бюджетні й мають витрачатися прозоро.
Аналітики змогли дізнатися кошторис проєкту капремонту лише запитом від народного депутата — цифри вразили їх: за даними «НГ», вартість будматеріалів на ремонт госпіталю завищили в 2,4 разу. А на будматеріали припадає 629 млн грн з усієї вартості проєкту.
То як так сталося, що торги на такий ласий шматок бюджету відбулися взагалі з одним-єдиним учасником, без конкуренції? Виявляється, війна допомагає: під час дії воєнного стану основною процедурою закупівлі є відкриті торги з особливостями. Вони швидші, простіші й відбуваються навіть з одним учасником, пояснили нам у проєкті моніторингу держзакупівель Dozorro. Саме торги з одним учасником були на всіх тендерах госпіталю ветеранів. Крім того, замовник мав деякі специфічні вимоги до учасника торгів: «Вимагав низку сертифікатів ISO у сфері екології, охорони праці, протидії корупції та сертифікації інженерів, які можуть обмежувати конкуренцію. Це не порушення, але може бути причиною, чому на тендер не подалися інші учасники. Загалом коли такі вимоги комусь з учасників не підходять, їх можна оскаржити в АМКУ», — пояснив аналітик Dozorro Ярослав Пилипенко.
Відсутність кошторису у відкритому доступі, певні вимоги до документів підрядника — ці й інші речі закупівельники означують терміном «заточки»: створення умов, аби виграв конкретний учасник. У нашому випадку це був уже перевірений підрядник департаменту охорони здоров’я КМДА — ТОВ «Абсолют-клімат». Фірма, яка у 2018–2020 роках вигравала тендери на скромні 160–200 млн грн на рік, у 2023-му вийшла на рівень 1,6 млрд грн отриманих підрядів — і всі в рамках проєктів департаменту охорони здоров’я міста Києва.
Крім госпіталю ветеранів, фірма виграла ще капремонт лікарень швидкої допомоги на Богатирській і Братиславській, Центру медицини катастроф і Центру нефрології і діалізу. Тобто всі 1,8 млрд грн, яку департамент охорони здоров\’я заклав на капбудівництво 2023 року, безальтернативно пішли єдиному «перевіреному» підряднику «Абсолют-клімат».
Правда, того-таки 2023-го департамент внутрішнього фінансового контролю і аудиту КМДА звернув увагу на найбільший проєкт, який робила фірма «Абсолют-клімат» у 2019–2022 роках, — ремонт Центру нефрології і діалізу, і знайшов там значні порушення. Аудитори виявили втрат бюджетних коштів на 9 млн грн і неефективного використання коштів на 14 млн₴ У цьому проєкті «Абсолют-клімат» працював також у парі з проєктною організацією «Інжинірингбуд лтд», як і в госпіталі ветеранів. Але кого лякають порушення — замовники від департаменту охорони здоров’я знову і знову віддають підряди «перевіреним і надійним» виконавцям.
У нашій історії з госпіталем ці підрядники все ще виконують роботи з ремонту поверхів за всіма тендерами, а от найбільшу угоду — на 504 млн грн, ремонт фасадів і покрівлі головного корпусу — у січні 2024 року розірвали за згодою сторін. Правда, «згоді сторін» передував моніторинг Держаудитслужби, яка виявила порушення тендерних процедур і зобов’язала замовника розірвати угоду.
І як знайти цей мільярд
У цій, на жаль, типовій історії хитромудрих і непрозорих бюджетних закупівель є ще один туманний бік. А саме: звідки взагалі взявся зайвий мільярд гривень на такий ремонт із шиком? Бо будь-яка бюджетна витрата проходить багато кіл проєктування, закладення в програми, погодження комісій і різних департаментів. У ситуації з коштами на госпіталь це явно був якийсь «бонусний мільярд», бо ніхто не називає його походження.
У департаменті охорони здоров’я КМДА, куди ми звернулися з питанням, спершу взагалі сміливо вказали на госпіталь — мовляв, це ж незалежна установа, ви що, не знаєте про реформу? У них усі доходи — до них і питання. Але доходів у госпіталю, звісно, немає, і він ледь виходить на нуль останніми роками. А якби доходи й були, то заклад збирав би цей мільярд, мабуть, кілька сотень років (і тоді, напевно, раціональніше витрачав його). Оскільки сам департамент у відповіді на запит не прокоментував механізму бюджетування капремонту госпіталю, ми можемо лише констатувати, що на початку 2023 року в програмі «Здоров’я киян» рядок «Капремонти» мав фінансування 0,84 млрд, а в жовтні 2023-го цифра цього рядка зросла рівно на мільярд — той самий.
Віталій Кличко в першому своєму анонсі зазначив, що у 2023 році для київського клінічного госпіталю ветеранів війни виділили майже 750 млн грн зі спеціального фонду міського бюджету. І поки що це єдина офіційна інформація про походження коштів. Особливість спецфонду бюджету в тому, що наповнюють його певними особливими видами місцевих податків і зборів і витрачають теж на конкретні цільові напрямки. Але влітку 2022 року в умовах війни ухвалили закон, який дозволив громадам більш вільно використовувати кошти спеціального фонду в загальний, аби закрити нагальні потреби під час дії воєнного стану.
Що це означає для нас як для громади? Що в розпорядника коштів — міської влади — з\’явився ще один доступний інструмент вирішувати критичні питання. Але у випадку з госпіталем це означало також, що проєкт і сума бюджету капремонту потрапили в рядок цільової програми «на ходу», у кінці року. Результат і вартість красномовні.
Насправді дивно посеред війни і постійного зростання витрат на оборону розбирати такий приголомшливий кейс. Стара улюблена мантра суспільства «Крадуть, але щось роблять» виглядає жалюгідно на тлі іншого визначення — «Наживаються на війні». Крім того, що бюджет робить ремонт госпіталю за максимальними цінами, це вже супроводжується кримінальним провадженням і затримкою строків виконання. Замість заявленої Кличком здачі об’єкта восени 2023 року головний лікар називає тепер як умовну дату кінець 2024 року.
На щастя, госпіталь працює. Паралельно з гуркотом будівельників, заміною вікон і вентиляції в закладі відновлюють своє здоров’я захисники і… дякують медикам. «Після поранення майже весь 2023 рік я провів у реабілітаційних закладах по всій Україні. З усіх п’яти, де я був, сподобалося лише в київському госпіталі, — розказує військовослужбовець В’ячеслав, який не захотів називати прізвище. — Був тут двічі, усе роблять безкоштовно, умови прийнятні, на відремонтованих поверхах — значно кращі. А найголовніше — фахівці. Дякую реабілітологу пану Сергію, який фактично поставив мене на ноги, зараз я повернувся до служби».
